ВИКУРЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до викурювати. Із зерна викурювалась горілка і продавалась на місцевих ринках (Історія УРСР, I, 1953, 337).
ВИКУРЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до викурювати. Із зерна викурювалась горілка і продавалась на місцевих ринках (Історія УРСР, I, 1953, 337).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 418.