ВИКИДА́ЙЛО, а, чол., розм., заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п'яних. Вітала там їх кругла паніматка, Співала скрипка «Добрий вечір» їм, — І навіть викидайло Гарасим До паничів прихильно усміхався (Максим Рильський, II, 1956, 38).