ВИ́ЛАДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виладнати. Перед світанком виладнаний полк у тихій жалобі покидав позиції (Яків Качура, II, 1958, 408); Стоять поряд виладнані жатки-лобогрійки і самоскиди (Андрій Головко, I, 1957, 303).
ВИ́ЛАДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виладнати. Перед світанком виладнаний полк у тихій жалобі покидав позиції (Яків Качура, II, 1958, 408); Стоять поряд виладнані жатки-лобогрійки і самоскиди (Андрій Головко, I, 1957, 303).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 419.