ВИЛАДНО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЛАДНУВАТИСЯ, ується і ВИ́ЛАДНАТИСЯ, ається, док.
1. Шикуватися, ставати в ряд або рядами. Біля
[курінних] значків почали виладновуватися козаки, одягнуті
по-святочному (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 255);
// Розміщатися в певному порядку. З-поза пам'ятника
вимарширував оркестр і виладнався збоку (Юрій Смолич,
Реве та стогне.., 1960, 533); Табун раптом зламав свій
такий правильний лад трикутника і став кружляти
навколо мене. Потім гуси знову виладналися і пішли на
південь (Іван Багмут, Опов., 1959, 52); * Образно. В голові
поволі виладнувалося все (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 163).
2. діал. Вивантажуватися звідки-небудь.
3. діал. Навантажуватися. Бричка ущерть виладновувалась жінками та кучерявими дітьми (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 174).