в означеннях
Тлумачення, значення слова «вилазка»:

ВИ́ЛАЗКА, и, жін.

1. Вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога. Трояни, вилазку зробивши,.. З Енеєм вкупу ізійшлись (Іван Котляревський, I, 1952, 260); Не давали [наші війська] спокою противникові ні вдень, ні вночі, роблячи окремі вилазки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 419).

2. Прогулянка за місто, село і т. ін. У вихідний день влаштовується колективна вилазка на лижах (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 163).

3. перен. Зухвалий виступ проти кого-, чого-небудь. Вилазки ревізіоністів викликали великий гнів Леніна (Ленін, Коротка біографія, 1955, 40).

4. Малопомітний або прихований отвір, через який можна пролізти. Петруня крадькома лізе у вилазку в частоколі (Степан Васильченко, III, 1960, 357).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 420.

Коментарі (0)