в означеннях
Тлумачення, значення слова «вилічувати»:

ВИЛІЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИЛІЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Рахуючи, встановлювати кількість кого-, чого-небудь; підраховувати. Приходить інспектор і давай вилічувати, хто був, хто пив, хто грав (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 201); Він довго морщить лоба, трясе кучмою і бородою, вилічуючи, скільки буде верст до Медвина (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 178); Чи не вилічили, скільки грошей у посаг їй віджалує батько..! (Марко Вовчок, I, 1955, 378);
//  Рахуючи, віддавати; відраховувати «А який то чорт у тебе? Покажи, Іване!» — Дайте хіба рублів копу, То покажу, пане! Вилічив йому пан гроші (Степан Руданський, Співомовки.., 1957, 10);
//  Вираховувати за що-небудь певну суму грошей з платні. Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 424.

Коментарі (0)

ВИЛІЧУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ВИЛІЧИТИ, чу, чиш, док., перех., рідко. Те саме, що виліковувати. От князь і розлютувавсь: — Ти, — каже, — усіх вилічував, а моєї дочки не хочеш? (Олекса Стороженко, I, 1957, 54); — Пролежала тут трохи.., не вилічили мене тут... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 456).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 424.

Коментарі (0)