в означеннях
Тлумачення, значення слова «виломлювати»:

ВИЛОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИЛОМИТИ, млю, миш; мн. виломлять; док., перех.

1. Ламаючи, відривати, відокремлювати частину від цілого. Виломлює [Евфрозіна] з лаврового куща дві галузки, зв'язує їх у вінець (Леся Українка, III, 1952, 424); Мар'ян виломлює з кільця шматок пахучої зморшкуватої ковбаси (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 31);
//  Ламаючи, готуваги для чогось. Я отеє виломив собі коляку та йду і озираюсь (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 42);
//  Зривати, збирати (звичайно качани кукурудзи). Просо стояло ще на полі, кукурудзу Наумиха теж не виломила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125).

2. тільки док. Зламати, переламати. Як була я в лужку, виломила ніжку (Словник Грінченка); Іноді через надтріснутий малий закаблук можна виломити собі ногу (Юрій Яновський, II, 1958, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 425.

Коментарі (0)