ВИЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок. Те саме, що вилискувати. Сидить якийсь чоловік..; чорні кучері аж вилискуються (Нечуй-Левицький, III, 1956, 262); Антін Глущук підходить до найліпшого авто, що, обмите осіннім дощиком, вилискується, як скло (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 92).