ВИМАХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вимахувати. Далі вони знов вимахнули нагайками і помчали геть (Леся Українка, III, 1952, 612); Кулик, який все ще стояв на ґанку перед людьми, збадьорено вимахнув гирлигою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 308).
ВИМАХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вимахувати. Далі вони знов вимахнули нагайками і помчали геть (Леся Українка, III, 1952, 612); Кулик, який все ще стояв на ґанку перед людьми, збадьорено вимахнув гирлигою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 308).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 429.