в означеннях
Тлумачення, значення слова «виманювати»:

ВИМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИМАНИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Здобувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів. Крайнюк забавляє онука, виманює в нього картуза й кортика і кладе їх на місце (Василь Кучер, Голод, 1961, 40); Виманив [Данило] у старої трохи грошей і одного ранку зник, наче крізь землю провалився (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 252).

2. Викликати звідкись, заохочувати вийти, підманюючи або приваблюючи чимсь. — Знаєш, — сказав нарешті, — він [ворожий снайпер] сидить не в хмизі.. Треба виманювати (Юрій Яновський, I, 1958, 335); Такий убогий, що й кошеняти з запічку нічим виманити! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 46); Лагідна вечірня пора і давноочікуваний сніг виманили на вулицю трохи не всіх мешканців міста (Ірина Вільде, Опов., 1954, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 428.

Коментарі (0)