ВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням вимогливий. Усі знали вимогливість Басової, заочі лаяли її страшенно і боялися (Вадим Собко, Справа.., 1959, 62); В його голосі прозвучала тверда вимогливість (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 234).
ВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням вимогливий. Усі знали вимогливість Басової, заочі лаяли її страшенно і боялися (Вадим Собко, Справа.., 1959, 62); В його голосі прозвучала тверда вимогливість (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 234).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 434.