в означеннях
Тлумачення, значення слова «вимогливий»:

ВИМО́ГЛИВИЙ, а, е.

1. Який ставить перед ким-небудь великі вимоги, домагається ретельного виконання, здійснення чогось і т. ін. Я намагаюся бути вимогливим і справедливим, але не суворим, бо суворість робить педагога чужим для гарячої душі дитини (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 191); Тільки вимогливий до себе начальник зможе завоювати авторитет і повагу своїх підлеглих (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 71); Державна приймальна комісія була вимоглива і сувора (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 59);
//  Який виражає вимогу (в 2 знач.). Десь згори зненацька пролунав вимогливий голос. — Хто старший? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 723).

2. Який має великі потреби, запити, не задовольняється будь-чим. Надивившись на всіляких європейських див, ми загострили свій смак і стали вимогливі в своїх художніх прагненнях (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 51); Вимогливий читач;
//  Який потребує чого-небудь у значній мірі. Смородина й малина вимогливі до вологи (Хлібороб України, 11, 1963, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 434.

Коментарі (0)