в означеннях
Тлумачення, значення слова «вимовлятися»:

ВИМОВЛЯТИСЯ, яється, недок., ВИМОВИТИСЯ, иться; мн. вимовляться; док.

1. Звучати під час вимовляння, розмови, розповіді. В слові «слізьми» таки треба писати м'який знак, бо так вимовляється (Леся Українка, V, 1956, 80); Коли ж вимовлялося слово «дід», слухняність ставала беззаперечною й негайною (Юрій Яновський, I, 1958, 432); Вони посміялися вдвох, і запитання «а коли ж весілля?», яке висіло на кінчику язика в Крутояра, так і не вимовилось (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 152).

2. діал. Відмовлятися від чого-небудь, пояснюючи причини. Як мені вимовлятись та оправдуватись, то нема гірше (Леся Українка, V, 1956, 9); Ілля пив справді, а Домніка вимовлялася (Ольга Кобилянська, II, 1956, 118).

3. тільки док., розм. Промовити, сказати що-небудь; вихопитися з словом, фразою. — Чи застанемо живими своїх? — несамохіть вимовився Микола (Нечуй-Левицький, II, 1956, 255); Понурий Федько і блідий, переляканий на смерть Проць наказали своїм дома, аби ніхто й словом не вимовився, що вони не ночували в хаті (Мирослав Ірчан, II, 1958, 81).

4. тільки недок. Пас. до вимовляти 1, 3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 433.

Коментарі (0)