ВИ́МПЕЛ, а, чол.
1. Вузький і довгий прапор, який
піднімають на щоглі військового корабля під час плавання
як ознаку його державної приналежності. Виглянуло
сонце і заграло золотими бризками на хвилі; осяяло на
високих щоглах червоні вимпели (Василь Кучер, Чорноморці,
1956, 232);
// Вживається на позначення кількості
кораблів. Вночі, знявшись з Феодосії, ескадра в 32 вимпели
вийшла у відкрите море курсом на південь (Олесь Гончар,
Таврія.., 1957, 559);
// Вузький і довгий, часто
трикутний прапорець, що видається на відзнаку яких-небудь
досягнень. Стіни прикрашали плакати, вимпели та
почесні дипломи, завойовані.. спортсменами (Вадим Собко,
Нам спокій.., 1959, 5); Кращим дояркам вручалися
перехідні червоні вимпели (Радянська Україна, 21.I 1958, 3).
2. Металева трубка, коробка і т. ін. з прапорцем, що
скидається з літака чи іншого літального апарата для
передачі відомостей, якого-небудь сигналу і т. ін.
Літак пролетів далі й кинув за сотню метрів по курсу
судна вимпел. Тоненька металева трубка з поплавком
і прапорцем поринула під воду й одразу спливла (Микола Трублаїні,
II, 1955, 446);
// Металевий диск з яким-небудь
зображенням як символ чогось. Місяць зійшов,.. на якому
тепер наш вимпел лежить (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 20);
Автоматична міжпланетна станція несе вимпел з
зображенням Державного герба СРСР (Радянська Україна, 14.II
1961, 1).