в означеннях
Тлумачення, значення слова «вимушений»:

ВИ́МУШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до вимусити. В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим і вимушений був піти на заробітки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 42); Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 160).

2. прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин. — В любимій праці ти будеш творити, а у вимушеній, випадковій, зостанешся ремісником! (Олесь Донченко, V, 1957, 235); От тільки він, старий машиніст Сорокоуст, висловлюючись мовою сина-льотчика, пішов на вимушену посадку (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 56).

3. прикм. Здійснюваний через силу, роблений, нещирий. По її лиці перебігло щось чудне... мов жаль, мов вимушений усміх... (Ольга Кобилянська, III, 1956, 498); Вона [зустріч братів] вийшла на диво вимушена і холодна (Натан Рибак, Час, 1960, 215).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 437.

Коментарі (0)