в означеннях
Тлумачення, значення слова «вимуштруваний»:

ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вимуштрувати. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі.., він був увесь порив і одвертість (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 297); Микулині дружинники були так ним вимуштрувані, що знали вже навпомацки кожну п'ядь цієї землі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 324); Навколо наглядачі з вимуштруваними собаками (Олесь Донченко, VI, 1957, 209).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 437.

Коментарі (0)