в означеннях
Тлумачення, значення слова «вимикати»:

ВИ́МИКАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Вирвати. — Горох також ще відновиться. Раз якось уже й зацвів був, та як ударив град, то стовк його дочиста. Люди вимикали, а я лишив (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 430.

Коментарі (0)

ВИМИКА́ТИ, аю, аєш, недок., ВИМКНУТИ, ну, неш, док., перех. Припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв'язок із загальною системою. — І я взявся усунути обрив [проводів], не вимикаючи струму (Олесь Гончар, I, 1954, 257); Потім я вимикаю.. телефон, світло над головою і віддаюся думкам (Юрій Яновський, II, 1958, 15); Водограй мовчав, бо двірник завжди вимикав у ньому на ніч воду (Василь Кучер, Голод, 1961, 453);
//  Припиняти дію якого-небудь приладу, механізму. Дорога в ущелині круто спадала вниз, шофер вів по ній машину, вимкнувши мотор (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 437).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 430.

Коментарі (0)