в означеннях
Тлумачення, значення слова «вимирати»:

ВИМИРАТИ, ає, недок., ВИМЕРТИ, мре; мин. ч. вимер, ла, ло; док.

1. Зменшуючись чисельно, зникати, гинути (про племена, народності, народи). Він [царський уряд] заселяв казахські степи переселенцями, і коли б казахи вимирали, це було б для царату навіть краще (Олесь Донченко, I, 1956, 113);
//  Гинути до останнього в якомусь місці, місцевості або в родині, в роді внаслідок епідемії, голоду і т. ін. Колись і в Шавниці були русини, та всі вимерли в якусь велику холеру (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Кого любив — нема, лягли; Тюрма чи світ — одно були; Ніде нікого — вимер рід, Ні друга в горі — зник і слід (Павло Грабовський, I, 1959, 408);  * У порівняннях. Ніде не було ні душі, все наче вимерло (Юрій Яновський, I, 1958, 473);
//  Частково або повністю зникати (про окремі види, групи тварин і рослин).

2. Залишатися без жителів внаслідок їх смерті. Страшна, нечувана досі пошесть навістила наш край.. Цілі села пустіли — вимирали (Іван Франко, VIII, 1952, 332);  * У порівняннях. І тиша така в місті, наче воно вимерло (Андрій Головко, II, 1957, 612).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 431.

Коментарі (0)