в означеннях
Тлумачення, значення слова «вина»:

ВИНА́, и, жін.

1. Негативний вчинок або злочин; причетність до них або до чогось неприємного, що сталося. Тихон, не мавши за собою ніякої вини, не боячись, вийшов до нього, поклонивсь... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 140); Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); В косовицю вони застрягли в калабані, звісно, з вини Давида (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105);
//  Відповідальність за негативний вчинок або злочин. — Забувся, що це ти підпалював стоги? — Не забувся, але, поміркуй, хто підказав мені, коли побачив сірники? Значить, вина падає на тебе (Михайло Стельмах, I, 1962, 544); Весною ми не розгорнули як слід будування шпаківень.., і от тепер гусінь напала на комунівський садок. Чия вина? Наша вина! (Олесь Донченко, I, 1956, 64).
Брати (взяти, переймати, перейняти і т. ін.) вину на себе — заявляти про свою цілковиту відповідальність за який-небудь негативний вчинок або злонин. Одного разу обіймив [обійняв] її й поцілував, то панотець заздрів це крізь відчинене вікно. Учитель хотів лишитися, щоби перед її чоловіком узяти свою вину на себе (Лесь Мартович, Тв., 1954, 235); Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира (Олесь Гончар, III, 1959, 189); Загладжувати (загладити) вину див. загладжувати; Складати (скласти, звалювати, звалити і т. ін.) вину на кого — несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь. — Бач, десь там двір злодії обікрали, — ніхто не міг на їх напасти слід, тож шандарі вину на мене склали (Іван Франко, XIII, 1954, 74); Щоб полегшити своє горе, всю вину звалив [Йонька] на хлопців: — Через вас, белебнів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 92).

2. Те, що спричиняє, призводить до чого-небудь; причина. Еней, на город руки знявши, Латина в зраді укорявши, Кричить: «Латин вина злих діл» (Іван Котляревський, I, 1952, 289); [Кнур:] А все ти, жінко; всьому ти виною. Все ти їй набивала у голову: у миру немає щастя, у миру немає долі (Панас Мирний, V, 1955, 84); — Не іди, сивокоса, війною проти доньки — невинна вона, тої зустрічі стали виною і літа, і юнак, і весна (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 438.

Коментарі (0)