в означеннях
Тлумачення, значення слова «винагороджувати»:

ВИНАГОРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИНАГОРОДИТИ, джу, диш, док., перех. Давати що-небудь як плату за працю, нагороду за якісь заслуги. Чим же тебе за твою службу винагородити? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 196);
//  Давати або робити що-небудь замість чогось втраченого, заподіяного і т. ін. — Коли люди чогось не знають, вони плещуть усякі дурниці.. Цим вони винагороджують себе за свою обмеженість і нездогадливість... (Юрій Смолич, I, 1958, 74);  * Образно. Відплата тут неможлива, бо яка ж відплата може винагородити невинно пролиту кров..? (Іван Франко, III, 1950, 249).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 438.

Коментарі (0)