в означеннях
Тлумачення, значення слова «винний»:

ВИННИЙ 1, ВИНЕН, винна, винне.

1. Який вчинив що-небудь погане, зробив злочин, провинився у чомусь. Чіпка й собі, хоч і бачив, що мати ні в чому не винна, держався руки жінки, а за нею — й тещі (Панас Мирний, II, 1954, 284); Був час, коли я була винна перед тобою (Юрій Яновський, II, 1958, 75); — Чому ви не визнаєте себе винним у вбивстві двох товаришів? (Олександр Довженко, I, 1958, 282); — Хіба ж я винен, що я з природи лівак? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 257);
//  Який є причиною чого-небудь. [Острожин:] Я завидую? Ні, серйозно, се ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна (Леся Українка, II, 1951, 85);
//  у знач. ім. винний, ного, чол. Той, хто зробив злочин, провинився у чому-небудь; винуватець. — Треба в міліцію заявити. Вони нехай шукають винних, а ми повертаймося назад (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 54).

2. Який має борг. — Твій дідусь та його дідові та винен був п'ятдесят рублів (Квітка-Основ'яненко, II, 1951, 501); [Храпко:] А грошей багато вони були винні? (Панас Мирний, V, 1955, 124); [Рухля:] Побіжи зараз до Соломії, візьмеш у неї курку і мірку картоплі: вона мені винна (Карпенко-Карий, I, 1960, 221).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 440.

Коментарі (0)

ВИННИЙ 2, а, е.

1. Прикм. до вино 1. Папаяніс засвітив лампу, з підземелля повіяло вогкістю, винним духом, цвіллю (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 257);
//  Признач. для виготовлення, зберігання, продажу вина. Купивши м'яса, о. Артемій пішов до винного погреба (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 110).
Винний камінь — твердий осад, що утворюється при бродінні виноградного соку і зберіганні вина. [Мефістофель:] І тут же прастаре вино: Клепки потліли вже давно, Та держить бочку камінь винний (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 208); Винна кислота — органічна кислота, що міститься в багатьох ягодах; добувається з винного каменю і використовується в хімії та медицині. В різних фруктах містяться яблучна, лимонна і винна кислоти, а також ароматичні речовини (Українські страви, 1957, 24); Винний спирт — безбарвна рідина з характерним запахом, що добувається для виготовлення алкогольних напоїв та для технічних потреб; етиловий спирт.

2. Те саме, що ки́сло-солодкий. Яблуко «Юрій Гагарін» приємне на смак, винне, солодкувате (Радянська Україна, 30.V 1961, 3);
//  Який має кисло-солодкі плоди. Всі яблінки [яблуньки] солоденькі, лиш одна винна (Українські народні ліричні пісні, 1958, 445).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 441.

Коментарі (0)