ВИНОКУ́РНЯ, і, жін., заст. Те саме, що винниця 1, ґуральня. Конашка.. почав господарювати, носився з планами будови якоїсь особливої винокурні (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 222); На винокурні не залишилося нікого (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 40).