в означеннях
Тлумачення, значення слова «випад»:

ВИ́ПАД, у, чол.

1. Різка подача корпусу вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом при фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін.). Кривоніс відбивав удари, ніби жартуючи, й з кожним випадом тиснув супротивника до води (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 31); Різким рухом вихопив він шаблю і кинувся на ворогів. На третьому випаді розсік він Горленкові плече (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 35).

2. Недоброзичливий або ворожий виступ проти кого-небудь. [Бережний:] Він навіть сприйняв це [критику] як випад проти нього (Яків Баш, П'єси, 1958, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 445.

Коментарі (0)