в означеннях
Тлумачення, значення слова «випереджати»:

ВИПЕРЕДЖАТИ, аю, аєш і ВИПЕРЕДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПЕРЕДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, обганяти, опинятися попереду. Та й побігли [Грицько і Чіпка] до верб, один одного випереджаючи (Панас Мирний, II, 1954, 57); Спеціальний поїзд мчав мимо станції, випереджаючи пасажирські поїзди (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 518); Коні повитягались, як змії, запінились, а не даються випередити, хоч задня підвода вже близько (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189); Він так плавав, що ніхто з товаришів його випередити не міг (Остап Вишня, II, 1956, 296);  * Образно. Думок було так багато, що одна випереджувала другу (Юрій Смолич, День.., 1950, 75);
//  Робити, виконувати що-небудь раніше від когось. Каргат хотів був узяти принесене нею, але Розенберг випередив його: підскочив до дівчини і, вихопивши папірець, вп'явся в нього поглядом (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 88);
//  З'являтися десь раніше від кого-, чого-небудь. Вість про його утечу випередила його самого (Гнат Хоткевич, II, 1966, 105); В травні 1843 року Тарас Шевченко.. виїхав на Україну.. Пісні й слава Тарасові випередили його (Слово про Кобзаря, 1961, 44).

2. перен. Досягати кращих результатів у чому-небудь, чогось більшого порівняно з ким-, чим-небудь. — Учениця боляче реагує, що її випереджає в навчанні інша (Олесь Донченко, V, 1957, 459); Він був роком молодший від свого брата, хоч ростом майже зовсім догонив, коли навіть не випередив його (Іван Франко, III, 1950, 8); В минулому відстала Україна не тільки випередила, а й залишила позаду багато капіталістичних держав (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 449.

Коментарі (0)