в означеннях
Тлумачення, значення слова «виплакувати»:

ВИПЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док., перех.

1. Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість. За порогом під грушею Груня виплакувала своє горе (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); В потоці гарячих сліз вона виплакала своє горе, страх і образу (Олесь Донченко, III, 1956, 71).

2. розм. Випрошувати, домагатися чого-небудь сльозами, благанням. Із самого неба Долю виплачу сльозами І пошлю до тебе (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Батько його [Панька] крамничку в нас держав, а воно, сонливе, виплакало, щоб його в колгосп прийняли (Остап Вишня, I, 1956, 254).
Виплакувати (виплакати) очі — довго і часто плакати; плачучи, псувати собі очі, зір. — Не ховайся до півночі, Місяцю червоний! Не виплакуй свої очі, Козаче моторний! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 153); Дивіться на мене: я виплакав очі. Мені їх не шкода, мені їх не жаль (Тарас Шевченко, I, 1951, 161).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 453.

Коментарі (0)