ВИПЛЕ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз плескати, створювати короткі, різкі звуки, що нагадують виляски. Жорка-одесит ходив на напівзігнутих ногах, конвульсійно дригав колінами і виплеску вав у долоні (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 159).
ВИПЛЕ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз плескати, створювати короткі, різкі звуки, що нагадують виляски. Жорка-одесит ходив на напівзігнутих ногах, конвульсійно дригав колінами і виплеску вав у долоні (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 159).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 454.