ВИПЛЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док.
1. тільки док. Закінчити плювати; плюючи, звільнитися від чого-небудь у роті. Попадя і Проценко разом зареготалися, так смішно виплювався Довбня (Панас Мирний, III, 1954, 210).
2. тільки недок. Пас. до випльовувати. * Образно. Він [Охрім] нерішуче пропихався поміж кожухів та чумарок, супроводжуваний ущипливими насмішками, що випльовувались багацькими пельками (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 6).