ВИПОЛІРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закінчити полірувати що-небудь; зробити гладкою поверхню чогось. * Образно. — Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 426).
ВИПОЛІРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закінчити полірувати що-небудь; зробити гладкою поверхню чогось. * Образно. — Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 426).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 457.