в означеннях
Тлумачення, значення слова «виполювати»:

ВИ́ПОЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Здобути на полюванні (дичину). Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 457.

Коментарі (0)

ВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПОЛОТИ; лю, леш, док., перех. Очищати город, грядки, яку-небудь сільськогосподарську культуру, вириваючи бур'яни. Юзя, поки ще не було гувернантки, виполювала вкупі з Даркою.. зільник (Леся Українка, III, 1952, 641); А то й самому батькові набрешуть, що випололи просо в полі (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 93);
//  Виривати бур'ян. [Ковшик:] В руках волошки — це квіти, а серед пшениці вони бур'ян. Краще їх виполіть, коли можна (Олександр Корнійчук, II, 1955, 229);  * Образно. Не терпів [Жежера] людей, котрі легко йшли по життю, бачили лише бруківку і не хотіли бачити калюж, зривали квіти, залишаючи іншим виполювати кропиву (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 457.

Коментарі (0)