ВИ́ПОЛОНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко.
1. Взяти в полон усіх або багатьох.
2. Знищити всіх або багатьох. — Чіпка людей порізав... усю Хоменкову сім'ю виполонив! (Панас Мирний, II, 1954, 299).
ВИ́ПОЛОНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко.
1. Взяти в полон усіх або багатьох.
2. Знищити всіх або багатьох. — Чіпка людей порізав... усю Хоменкову сім'ю виполонив! (Панас Мирний, II, 1954, 299).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 457.