ВИ́ПОЗИЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до випозичити. Едмундова кімнатка, чистенька і елегантна.., з гарними меблями, випозиченими у хазяїна (Іван Франко, III, 1950, 341).
ВИ́ПОЗИЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до випозичити. Едмундова кімнатка, чистенька і елегантна.., з гарними меблями, випозиченими у хазяїна (Іван Франко, III, 1950, 341).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 457.