ВИ́ПРАСУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до випрасувати. Він був.. одягнутий у вишиту, старанно випрасувану сорочку (Є Кравч., Квіти.., 1959, 7).
ВИ́ПРАСУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до випрасувати. Він був.. одягнутий у вишиту, старанно випрасувану сорочку (Є Кравч., Квіти.., 1959, 7).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 460.