ВИПРАВДНИ́Й, а, е. Те саме, що виправдувальний. В його [писаря] в книгах і в бумагах є всі виправдні документи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 166).
ВИПРАВДНИ́Й, а, е. Те саме, що виправдувальний. В його [писаря] в книгах і в бумагах є всі виправдні документи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 166).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 459.