в означеннях
Тлумачення, значення слова «виправка»:

ВИ́ПРАВКА, и, жін.

1. рідко. Дія за значенням виправляти, виправити 2, 7. Я дивуюся, як їм не відпаде охота приносити мені купи макулатури для виправки «стилю» (Леся Українка, III, 1952, 691); Оддасть шкурку за виправку (Номис, 1864, № 10571).

2. Постава тіла, набута в результаті спеціальних вправ. Багатолітня військова виправка відчувалася і в рухах, і особливо в його легкій, пружній ході (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 15); Зайшов ще один чоловік, судячи з виправки й легкості рухів, теж спортсмен (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 459.

Коментарі (0)