Словник української мови

ВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого можна виправити, який піддається виправленню.

ВИПРАВНИ́Й, а, е. Стос. до виправлення чого-небудь. Виправні (регуляційні) споруди-набережні та різні інші поздовжні берегові укріплення.. призначені для захисту берегів від руйнування (Довідник сільського будівельника, 1956, 6);
//  Признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь. Виправна колонія.