ВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого можна виправити, який піддається виправленню.
ВИПРАВНИ́Й, а, е. Стос. до виправлення
чого-небудь. Виправні (регуляційні) споруди-набережні та
різні інші поздовжні берегові укріплення.. призначені для
захисту берегів від руйнування (Довідник сільського будівельника, 1956, 6);
// Признач. для перевиховання,
виправлення кого-небудь. Виправна колонія.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 460.