ВИПРІВА́ТИ, ає, недок., ВИ́ПРІТИ, іє, док. Гинути під глибоким снігом, що випадає на незамерзлу землю, або при надмірному зволоженні (про рослини, посіви). Вилеглий забур'янений льон більше не підводиться, плутається, випріває (Технічні культури, 1956, 63).