в означеннях
Тлумачення, значення слова «випрягати»:

ВИПРЯГАТИ, аю, аєш, недок., ВИПРЯГТИ, яжу, яжеш; мин. ч. випріг, випрягла, ло; док., перех. Звільняти від упряжі. Старий воли випрягає, Занози ховає (Тарас Шевченко, I, 1963, 321); Поранених коней довелося випрягти (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 317); Оротук випріг з нарт собак (Микола Трублаїні, I, 1955, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 463.

Коментарі (1)