ВИ́ПРОХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до випрохати. Ніщо не могло зробити їй більше приємності, як горсточка насіння, випрохана в путящої хазяйки або зароблена на поденному (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25).
ВИ́ПРОХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до випрохати. Ніщо не могло зробити їй більше приємності, як горсточка насіння, випрохана в путящої хазяйки або зароблена на поденному (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 463.