в означеннях
Тлумачення, значення слова «випроводжати»:

ВИПРОВОДЖАТИ, аю, аєш, недок., ВИПРОВОДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Виряджати кого-небудь в дорогу; супроводжувати при виході звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін. Діждались неділі; зійшлась родина нас випроводжати (Марко Вовчок, I, 1955, 44); Дід випроводив Свирида і Івана аж за ліс. Потім вернувся і сів вечеряти (Панас Мирний, I, 1954, 195); Дівчата випроводили Марію, побажавши їй весело зустріти свято (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 282).

2. розм. Те саме, що випроваджувати 1. Невелика хата вже всіх не вміщає, і проворна свашка випроводжає малих (Микола Олійник, Леся, 1960, 107); Двері в нас од стгростів не зачинялись. А то прийшли такі сватати, що ні кола ні двора, я й випроводила (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 297).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 462.

Коментарі (0)