в означеннях
Тлумачення, значення слова «випуклий»:

ВИ́ПУКЛИЙ, а, е. Який має округло вигнуту назовні поверхню, який видається наперед. Його голова була окружена вінком золотистого проміння, а ліва рука держала випуклий щит (Іван Франко, II, 1950, 97); Вилиці випнулись, щоки запали, крутий, випуклий лоб мовби став ще крутішим (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 557);
//  Витрішкуватий. Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (Михайло Стельмах, I, 1962, 255).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 464.

Коментарі (0)