ВИ́ПУЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Витріщити. Герман кивнув головою і випулив на нього очі (Іван Франко, VIII, 1952, 336).
ВИ́ПУЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Витріщити. Герман кивнув головою і випулив на нього очі (Іван Франко, VIII, 1952, 336).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 464.