ВИ́ПУСК, у, чол.
1. Дія за значенням випускати 1, 3, 4, Найголовніше в голуба-поштаря — це, звісно, вміння швидко знаходити після випуску потрібний напрямок для повернення на голубник (Олесь Донченко, I, 1956, 54); А тим часом Крутояр з Гаглоєвим і Дорошем перейшли на другий бік печі перевірити, чи все готове до випуску сталі (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 10); — У мене дипломна робота в університеті не закінчена. У нас випуск скоро буде, — пояснила Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 33).
2. Сукупність виробів, виготовлених одночасно і за одним зразком. Блискучий, найновішого випуску червоний мотоцикл підлетів до.. хвіртки і хвацько, майже на повному ходу, спинився (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 59).
3. Друкована збірка творів, статей одного або
кількох авторів, що складає окрему частину тематичної
серії і має порядковий номер. Переробивши, пришлю Вам
обіцяне оповідання, воно піде вже до III випуску (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 212);
// Частина якої-небудь тематичної серії
взагалі (передач і т. ін.). Раптом з репродуктора чути
голос диктора: — Передаємо нічний випуск останніх
вістей (Іван Кочерга, II, 1956, 239).
4. Група осіб (учнів, студентів), що закінчили
навчальний заклад одночасно. Наприкінці вересня в
щоденнику «Діло» кілька разів появлялась оповістка, що
закликала колишніх учнів С-кої гімназії, того випуску, що й
Безбородько, на товариський з'їзд (Ірина Вільде, Сестри..,
1958, 409).
♦ На ви́пуск — не заправлений у що-небудь,
одягнутий поверх чогось (про сорочку, штани). Сорочка
[у Микити] ситцева червона на випуск, ще й поясом синім з
китицями підперезана (Борис Грінченко, II, 1963, 342); Він не був
у військовій формі, а в домашньому, тобто в чоботях з
штанами на випуск і голубій сатиновій сорочці (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 343).