в означеннях
Тлумачення, значення слова «випускати»:

ВИПУСКАТИ, аю, аєш, недок., ВИПУСТИТИ, ущу, устиш, док., перех.

1. Давати можливість або дозволяти кому-, чому-небудь іти, виходити, виїздити, вилітати і т. ін. звідкись, кудись. Ще не встало сонце, а вже скрипнули ворота, випускаючи віз у поле чи до лісу (Гнат Хоткевич, I, 1966, 127); Через кожні два-три дні його випускали на невеличке подвір'я, обгороджене дерев'яним парканом (Олесь Донченко, III, 1956, 281); Скоро наші старі вже поснули, я випустила Катрю з хати (Марко Вовчок, I, 1955, 198); Буває випустиш оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють у небесах (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 17);
//  Виганяти куди-небудь (про худобу, птицю). — За віщо ж він Секлетину бив? — За те, що не доглянула індичат та рано випустила пастись (Панас Мирний, IV, 1955, 337); Випустив воли з загороди до колодязя (Андрій Головко, I, 1957, 258);
//  Давати змогу виходити, витікати звідки-небудь (димові, газові, рідині і т. ін.) або видихати (повітря, дим). Віддувався, випускав [тюлень] повітря з грудей, бризкаючи краплинами (Микола Трублаїні, I, 1955, 141); Виймає отаман з рота люльку, випускає вгору дим (Михайло Стельмах, II, 1962, 84); — Ви що тут бешкетуєте, як розбишаки! Став випустили! — закричала вона, подаючись усім станом вперед (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 25);
//  Переставати тримати що-небудь. Але рука безвладно випускає перо, — бо повстає в моїх очах Жіноча постать, як ламка крижинка... (Максим Рильський, I, 1956, 86); Загляділа чужу людину, засоромлено випустила з рук ліщину (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 30).
Випустити душу (кишки) — вбити. [Василь:] Так ти й дасися йому душу з тіла випустити? Певне будеш оборонятися (Панас Мирний, V, 1955, 106); — Ти ще мені щось скажи. Я з тебе льотом кишки випущу! (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 185); Випускати (випустити) кулі (снаряди і т. ін.) — стріляти. Шпигун випускав кулю за кулею, ховаючись після кожного пострілу за двері (Олесь Донченко, III, 1956, 336); Блаженкова обслуга.. знову, замість п'яти мін, випустила сім (Олесь Гончар, III, 1959, 276); Випускати слова на вітер — говорити безвідповідально. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (Олесь Донченко, VI, 1957, 17); Не випускати з очей кого, що — пильно дивитися на кого-, що-небудь, стежити за ким-, чим-небудь. Вона що-небудь робить, а він, підперши руками кучеряву голову, не випускає її з очей (Марко Вовчок, I, 1955, 99); Не випускати з рук чого — весь час, постійно займатися якоюсь справою. Останніх три тижні він не випускав пензля з рук (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 689); Це вже мені так на роду написано, від народження до смерті меча з рук не випускати (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 425).

2. Повертати свободу, звільняючи з ув'язнення, з-під арешту і т. ін. [Маруся:] Як буде мій Юсуф паша.. до мечеті виїжджати,.. То буду я з матір'ю до темниці приходжати. Темницю відмикати, Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 460); Та вже його, тіточко, відтіль [з холодної] випустили, сам справник приїжджав та й випустив (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 272); Спіймала поліція облизня і змушена була Дениса випустити на волю (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 118).

3. Виробляти, виготовляти що-небудь. Завод.. спеціалізувався на виробах з кори коркового дерева. Він випускав ізоляцію для суден, рятувальні прилади.. та звичайний корок для пляшок (Юрій Смолич, V, 1959, 609); Так, статор можна зварити, а зваривши його, можна випустити турбіни майже на півроку раніше (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 148);
//  Видавати, публікувати твори, газети і т. ін. Випускаю оце в люде другого «Кобзаря» свого (Тарас Шевченко. I, 1951, 374); Треба нам поспішати, бо час проходить швидко, а випускати книжку на весну незручно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 375);
//  Видавати в обіг. Випустити позику.

4. Завершувати навчання кого-небудь у школі, технікумі, вузі і т. ін., надаючи певні права і звання. Випускати спеціалістів для промисловості.

5. тільки док. Виключити, викреслити з тексту. Я думаю внести одну поправку: чи не краще випустити зовсім сцену Люби з Крицьким в 1-му акті? (Леся Українка, V, 1956, 204); Зіпсували мені цілу одну новелу, бо випустили цілу сторону (Василь Стефаник, III, 1954, 229).

6. Виставляти, висувати що-небудь назовні. Часом він [барс] випускав довжелезні білі кігті (Микола Трублаїні, II, 1955, 119); Накривав [Матвій] голову брилем, випускав сіру, просяклу потом і сіллю сорочку поверх штанів (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 72); Дивись, як коси випустила! (Панас Мирний, I, 1954, 265);
//  Видовжувати, розширювати (одяг) за рахунок матерії, що є в швах, складках.

7. Утворювати при рості колосся, пуп'янки і т. ін. Старе листя спадав, молоде наростає.., зерно гниє в землі, випускаючи парость (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275); Берізки на кладовищі вже випустили ясно-зелене, шовково-ніжне листя (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 287).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 465.

Коментарі (0)