в означеннях
Тлумачення, значення слова «випускник»:

ВИПУСКНИ́К, а, чол. Той, хто вчиться в останньому класі (на останньому курсі) або закінчив навчальний заклад, одержавши відповідне свідоцтво чи диплом. Випускники десятих класів Збирають менших школярів, — І кожен дерево своє На догляд іншим віддає (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 42); Він [капітан] однаково добре ставився і до досвідчених льотчиків, і до молодих випускників авіаучилища (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 15); У колгосп на постійну роботу прибув довгожданий зоотехнік, молодий, енергійний хлопець, недавній випускник (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 465.

Коментарі (0)