в означеннях
Тлумачення, значення слова «випивка»:

ВИ́ПИВКА, и, жін., розм.

1. Вживання алкогольних напоїв. Яків почав їсти; у роті в його від випивки мов потерпло (Панас Мирний, I, 1954, 297); Приливала кров, і від цього обличчя його ставало багрово-червоним, як після доброї випивки (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 101);
//  Гулянка з випиванням алкогольних напоїв. [1-й бас:] Он де Гострохвостий надибав собі дівчину! Ой братику, та тут нас жде велика випивка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 524); Настрій у письменника був препоганий. Звичайна випивка ніколи не могла б викликати щось подібне (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 57).

2. Алкогольні напої; те, що випивають. Восени, в один невеличкий празник, він звелів.. зготувати закуску й випивку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 188).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 450.

Коментарі (0)