ВИ́РІЗЬБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вирізьбити. «Будував академік Бекетов» вдарив йому [Галієнку] в вічі.. напис, вирізьблений на стіні (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка, III, 1952, 664); Засміявся Федір Дмитрович, показуючи на цілий виводок вирізьблених з чорного дуба ведмедів, який панував на директорському столі (Павло Загребельний, Спека, 1961, 57).