в означеннях
Тлумачення, значення слова «вирізувати»:

ВИРІЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИРІЗАТИ, іжу, іжеш, док., перех.

1. Ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись. Хлопчик вирізує гілку з верби і вертається в хату (Леся Українка, III, 1952, 257); Набрів [Орест] на трав'янисту галявинку і став вирізувати ножем скибки дерну (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 26); Сашко старанно вирізав їх [репродукції] з різних журналів (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 589); — А вирізати його [більмо] не можна? — спитав я несміливо (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 109).

2. Ріжучи, обрізуючи, виготовляти що-небудь. Зимових вечорів він же вирізував для дітей фігурки з паперу (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 87); Там ішло три козаки, Та несли ж вони по ножику, Та вирізали по дудочці (Павло Чубинський, V, 1874, 444); Півника вирізав Ваня, син Андрія Гавриловича (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 36).

3. Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. [Демко:] Перш було: позичив гроші, зараз і закарбував, а посереду карбіжки вирізав хрестика, поцілували обоє хреста і потім ту карбіжку за образи... (Марко Кропивницький, II, 1958, 190).

4. Винищувати холодною зброєю всіх або багатьох. В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовно вирізує наших сільських комунарів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 394); Після уманської різні ляхи вирізали жінок і дітей тих козаків, що поприставали до Ґонти (Олекса Стороженко, I, 1957, 160); — Василю Назаровичу! В Хомутівцях уланський полк білополяків. Що робити? — Вирізати! — закричав Боженко (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 470.

Коментарі (0)