в означеннях
Тлумачення, значення слова «вирячений»:

ВИ́РЯЧЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до вирячити. Я тільки бачив вирячені на мене з подиву очі хлоп'ят, їхні витягнуті обличчя й розкриті роти (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 146).

2. прикм. Дуже випуклий (про очі). Зелена жаба, притаївшись у рясці біля берега, втупила вирячені очі в людину, яка жадібними ковтками пила воду (Олесь Донченко, III, 1956, 182).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 478.

Коментарі (0)