в означеннях
Тлумачення, значення слова «вирячуватися»:

ВИРЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИРЯЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.

1. Широко розкриватися від здивування, люті і т. ін. (про очі). Брови насупились, очі вирячились, — трохи він [становий] ними вогню не креше (Панас Мирний, IV, 1955, 374); Очі полізли на лоба, вирячилися.., але зусиллям волі Пампушка примусив себе проковтнути нелюдський наїдок (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 429).

2. Широко розкривати очі від здивування, люті і т. ін. — Не радився!! — вирячився Бубон. — Як же можна брати на себе таку річ? (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 156); Я вирячився; уста мої розкрилися, як у глухонімого (Любов Яновська, I, 1959, 453);
//  на кого — що. Широко розкривши очі, дивитися на кого-, що-небудь: [Ліза:] Чого ти на мене вирячився! Давно бачив? (Іван Кочерга, II, 1956, 156); Староста вирячився на Удовенка своїми косими, набряклими від злості очима (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 478.

Коментарі (0)