ВИРОБНИ́ЧИЙ, а, е.
1. Стос. до виробництва (у 1, 2
знач.). По закінченні Промакадемії він потрапив на цей
невідомий йому завод, де ніщо не рухалось, де завжди
панувала дивовижна тиша, де всі виробничі процеси були
сховані всередині приладів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956,
21); — Ось будь ласка. Протокол виробничої наради.
Виклик на соцзмагання четвертої бригади (Олесь Донченко,
I, 1956, 416); Не маючи бодай якихось виробничих
навичок біля штампувальних пресів, куди його поставлено
учнем-чор нор обом, Захар сміливо брався за керма (Іван Ле,
Право.., 1957, 28).
▲ Виробничі відносини — зв'язки та відносини, що
виникають між людьми в процесі суспільного
виробництва матеріальних благ. Розвиток продуктивних сил
зумовить дальший розвиток виробничих відносин (Комуніст України, 1, 1959, 36).
2. Який здійснює виробництво, вироблення, виготовлення якої-небудь продукції. Донбас заслужено користується славою кузні виробничих кадрів (Літературна газета, 24.VIII 1950, 1); Виробничі бригади; Виробничі колективи.